СПОРТ — ЦЕ ЖИТТЯ

За що я люблю спорт?

Питання дуже цікаве, адже спорт такий різноманітний, що складно сказати, за що саме його любиш. Я обожнюю футбол, жити без нього не можу, але вважати, що лише завдяки футболу я полюбив спорт, не можна.

Спорт – це життя. Я не можу уявити жодної людини, яка б не займалася спортом, бо навіть звичайна ходьба, зарядка вранці є спортом. Що ще цікавіше, то це інтелектуальні ігри: шахи, шашки, монополія тощо. Це теж спорт, але для розуму!

По-перше, я люблю спорт тому, що він колосально допомагає людям, зокрема мені, розвиватися та зміцнювати своє здоров’я. А це – найважливіший аспект життя людини.

По-друге, на мою думку, людські емоції найбільше виявляються якраз у спорті. Адже під час спортивних змагань емоції іноді так «вибухають», що їх складно стримати у собі. Для прикладу можна згадати «удар бика» від Зідана на фіналі Чемпіонату світу з футболу 2006 року, матч «Реала» Мадрид-Ювентус, вилучення Буффона за крики на суддю під час 1/4 фіналу Ліги Чемпіонів 17-18 років. І це чудово, оскільки без емоцій людина просто не живе.

По-третє, завжди приємно бути у вирі спортивних подій, дивитись його чи самому брати участь в змаганнях. Це неважливо! Коли ти є учасником гри (з будь-якої сторони), то отримуєш неймовірний заряд емоцій.

Михайло Кірєєв, учень 9 класу, оглядач ІТА «ЮН-ПРЕС», учасник школи спортивної журналістики «МАЛІОК. ЗІРОЧКИ ПРО ЗІРОК»